Ангеліна Парасковія Микитівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ангеліна Парасковія Микитівна
Народилася30 грудня 1912 (12 січня 1913)
Старобешеве, Богатирська волость, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла21 січня 1959(1959-01-21) (46 років)
Москва, СРСР
·цироз печінки
ПохованняСтаробешеве
Країна Російська імперія
 УНР
 Українська Держава
 СРСР[1]
Діяльністьтрактористка, бригадир, письменниця
Галузьтворче та професійне письмоd[2], проза[2] і сільське господарство[2]
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1940)
Знання мовросійська[2]
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б)
Автограф
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 3-го ступеня Сталінська премія

Параско́вія Мики́тівна Анге́ліна (30 грудня 1912 (12 січня 1913), Старобешеве, Богатирська волость, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 21 січня 1959(1959-01-21), Москва) — українська радянська діячка, механізаторка сільського господарства, бригадирка тракторної бригади Старобешівської МТС (колгоспу імені Сталіна) Старобешівського району Сталінської області, державна і громадська діячка. Двічі Герой Соціалістичної Праці (19.03.1947, 26.02.1958). Член ЦК КПУ (в 1938—1940 і 1949—1959 роках). Обиралася членом ЦК ВЛКСМ. Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась в селі Старобешеве (Донеччина) в родині селянина-батрака — понтійського грека — Микити Ангеліна. З 1920 по 1921 рік наймитувала в заможних селян. З 1921 по 1922 рік працювала розносницею вугілля на шахті Олексієво-Роснянська. З 1923 по 1927 рік знову наймитувала в заможних селян.

У 1927—1929 роках — доярка, конюх в товаристві спільної обробки землі (потім — у колгоспі імені Леніна) Старобешівського району Донеччини.

У грудні 1930 року, на початку колективізації Паша Ангеліна, як називали її в народі, однією з перших серед жінок вступила на курси трактористів та опанувала нову техніку. З березня 1931 року — трактористка в колгоспі. Кандидат у члени ВКП(б) з 1931 року. Працювала також викладачем на курсах трактористів.

У 1933—1959 роках (протягом 26 років) — бригадирка жіночої тракторної бригади Старобешівської машинно-тракторної станції (МТС) Старобешівського району Донецької (Сталінської) області.

Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1939—1940 роках навчалася в Московській сільськогосподарській академії імені Тімірязєва.

Під час німецько-радянської війни разом із тракторною бригадою була евакуйована до Казахської РСР, де працювала на полях колгоспу імені Будьонного аулу Теректи Західно-Казахстанської області. У 1943 році повернулася до Старобешівського району. Бригада Ангеліної була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне використання техніки, зниження собівартості тракторних робіт.

Делегат XVIII, XIX і XX з'їздів КПРС; делегат XIV, XVI, XVII, XVIII і XIX з'їздів КП України.

Автор книги «Люди колгоспних ланів» (1950).

Померла в кремлівській лікарні міста Москви. Похована в селищі Старобешеве на Донеччині.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. російська Вікіпедія — 2001.
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]